Беременность

04.06.2014

Щоденник "Вже не сама, але ще не вдвох" 24 тижні

24 тижнів вагітностіПривіт, маленька! Сьогодні свято – день незалежності України, 19-та річниця. Наш татко копає картоплю, а мама «в нокауті». Це татко так придумав. Мій животик уже всі помічають, а ти з кожним днем штовхаєшся все більше і сильніше. Мені це дуже подобається, адже означає, що ти у нас здорова дівчинка. Сьогодні в інтернеті знайшла дуже цікаві фото, на яких зображені дітки в утробі мами. Вони належать Леннарту Нільсону. 


Тобі зараз 24 тижні, тому ти виглядаєш приблизно так, як на тих зображеннях. На жаль у нас нема твого фото з другого УЗД, а так кортить дізнатися, яка ти є, що поробляєш. 


Одного разу я спробувала уявити чим ти займаєшся. Заплющила очі, розслабила усе тіло… О, та в тебе стільки справ! Треба спробувати на смак свій пальчик, спочатку на руці, потім на нозі, потім знову, щоб порівняти, де смачніше. Потім однією рукою треба потрогати іншу, щоб переконатися, чи це точно рука, а то раптом у тебе три ноги? Далі треба посмикати цей канатик, який тирчить із животика і весь час маячить перед очима. Ой, треба терміново ховатися кудись, чомусь стало так холодно. Бр-р-р! Це насправді я – зайшла у річку і поливаю животик прохолодною водою. Цього літа було дуже спекотно, я такої жари не пам’ятаю. Кажуть це вперше за останні 40 років. Ми майже щодня їздили купатися, до того ж вагітним це корисно. Так повертаємося до наших справ, якщо мама плаває, то і я можу поплавати. Туди-сюди, туди-сюди. Щось тут стає тісненько. Стільки всього встигла зробити, уже стомилася, позіхаю, очі закриваються, голова чомусь така важка, мабуть потрібно подрімати. Читала, що окрім усіх цікавих справ, ти займаєшся ще й корисними. Розумна дівчинка! 


24 тижні вагітностіЗокрема ти робиш дихальні вправи, щоб твої легені могли добре дихати після народження. Іноді мені здається, що ти розумніша ніж деякі дорослі люди. Ти така самостійна, тобі не потрібно, щоб я весь час приділяла тобі. От, наприклад, якщо я зайнята якоюсь дуже важливою справою ти сидиш у животику так тихенько, наче тебе нема. А от якщо доводиться робити щось не зовсім цікаве, або навіть нудне, ти весь час про себе нагадуєш, в основному штовхаєшся, стаєш дибки у животику, змушуєш мене йти в туалет або їсти. Тобто використовуєш усі доступні для тебе способи аби не робити те, що не хочеться. Я вже трошки розумію твої смаки, знаю, що тобі подобається із їжі, із одягу, із кольорів. Просто раніше це все мені не подобалося взагалі, або рідко. Я точно знаю, що то твої забаганки, а не мої. 


Я дуже люблю свою маленьку кицьку і татко тебе дуже любить. Ми вже тебе чекаєм-чекаєм, ніяк не дочекаємося. Навіть не уявляю, чим би ми займалися і як жили, якби не було тебе! Залишилося чекати уже менше половини, але на справді все тільки починається. Стільки нового і цікавого попереду!


Автор: Таня Бондаренко - специально для Родительского клуба "Здоровый ребенок"

Возврат к списку


Только зарегистрированный пользователь может оставлять комментарии. Войти или зарегистрироваться