Роды

04.06.2014

Моя история родов - Юлия Чуприна

история родовСубота. Останній день квітня, до нас завітала перша прийомна мама чоловіка і ми усі разом поїхали на дачу, показати нові деревця і травичку. Приїхали додому, я почувалась дуже втомленою, чоловік з донею пішли в магазин закупити продукти та докупити деякі речі до торб на пологовий. Вже коли мала спала, я дуже просила чоловіка сфотографувати мого «ЖИВОТИКА» бо був надто активний і великий, приймав найнеймовірніші форми. Але жодного знімку не зробили – ліньки. Полягали спати. Вночі, близько трьох, як завжди прокинулась до туалету, пройшлась на кухню випити водички і лягла спати знову, але не заснула: почула дивне булькання і витікання чогось із себе….


«В мене води відходять…» -  спокійним голосом кажу чоловіку, він спросоння – «ну, поїхали». Починаємо збиратись, попередили батька, (живемо з ним), що їдемо до пологового, мовляв придивіться до ранку за малою, завтра її забере бабця. Чоловік пригнав машину (загружено вчорашнім прибиранням на балконах – банками, полицями, якимсь ремонтним приладдям)  і з усим цим добром поїхали в пологовий.


В прийомному нас прийняли «не дуже» - типу «дааааа, що ж тут хорошого? -  35 тижнів, двійня…., розкриття 1 палець. Ну йдіть в родзал…»


Пішли в родзал, лікар не менш «радісно» оглянула нас – довідкрила міхури випустила усю навколоплідну воду і сказала лягти на бочок  і чекати перейми.


Чекали. Вони довго наростали, але до потрібної активності не дійшли, тому в 8 ранку і в 11. 15 мені кололи «Окситоцин» (він в нас в списках обов’язковий). Весь час чоловік був коло мене, дуже мене підтримував, розраджував, масажував спину (що дуже облегшувало перейми, біль). В 12 і трошки мене перевели з початком потуг в малу операційну, де вже зібралась велика компанія усіляких медиків.


Кілька боллююююючих потуг і зявився ПЕРШИЙ (чоловік шепче весь час усе, що бачить – вже є голова, давай ще… ось  Є!)  малого зразу забрали дитячі лікарі на столик поруч, а навколо мене піднявся хаос, всі нервують і нічого толком не кажуть,  а в мене страшні перейми і потуги і відчуття «як ото жива рибина сильно б’ється в мені (жахливе відчуття! Страшно!) когось викликають по телефону – прибігає ще кілька чоловік, усі на мене лізуть, давлять живота, одна лікарка пророблює якісь рухи всередині мене, тут же  керують тужитись  - і…  вийшов на світ ДРУГИЙ  -  через якесь булькотіння закричав…!


Потім мене попередили, що два хлопці, все нормально, але мене зараз присплять – не відійшла плацента. Чоловіка попросили вийти. Прокинулась через хвилин 20. Малі «котенята» пищали на столику під лампою в шапочках і носочках, мені було дуже добре, але в тумані.


Мене пересунули на каталку і перевезли назад в родзал – де на груди поклали два маленьких синюватих писклявих СИНОЧКИ.
Виявляється весь процес активних пологів зайняв  30-40хв. Між хлопчиками різниця 5 хв – що здались вічністю….


Потім встановили, що хлопці важать і який зріст – 2350г  - 50см, та 2220 – 49см. Двійня. В одній плаценті  - два мішечки. (не так як казав самий перший УЗДист на 12тижні).


В пологовому пролежали до четверга. Причому вже у понеділок навечір я сиділа (не дивлячись на шов (був розрив розриву минулих пологів) коли витягували ДРУГОГО.


Хлопчики постійно мерзли, трошечки пожовтіли, але вже потрохи і регулярно почали їсти мамине молочко.


Пологи були важкими, за словами тих, хто приймав (лікар, що передала мене, породіллю, по зміні перехрестилась від радості, що не їй доведеться з нами народжувати). А нова зміна виявилась дуже позитивна, професійна і гарна команда, яким ми дякуємо за наших синочків, особливо врятованого другого.


Найголовніше, що весь цей час за нас молилось кілька священиків, монахинь і усі наші друзі і рідні. Без цієї підтримки фінал міг би бути геть іншим…


Зараз ми вдома, старша постійно заглядає на братиків і коментує їх дії -  «ляля спить» «ляля їсть», « ляля там» і намагається «допомогти» - дати пустушку, покатати по них машинки, помалювати їх олівцем….
Весело! Ось воно щастя !!!

 

Мама: Юлия Чуприна

Возврат к списку


Только зарегистрированный пользователь может оставлять комментарии. Войти или зарегистрироваться