Детки

02.06.2014

Закінчуємо грудне вигодовування

Почну з того, що мій досвід годування дитини груддю склав 1рік і 7 місяців. Насправді я планувала годувати дитину трошки довше, десь до 1 р 10 місяців, але обставини склалися так, що довелося закінчити раніше.


Зазвичай рекомендації по правильному завершенню годування починаються з того, що ви і ваша дитина повинні бути готовими до цього. Якщо вам набридло, що малюк постійно лізе вам за пазуху, незалежно від місця і кількості оточуючих людей, якщо ви почуваєтесь виснаженою, якщо бажання скоріше з цим всім покінчити виникає у вас все частіше, то можете починати. Якщо ж ви вагаєтеся, постійно задаючи собі питання, а чи не рано, а якщо захворіє, а якщо полізуть зубки, і ще багато різних якщо, то краще продовжуйте.


Адже завершивши годування сьогодні, ви можете відновити його завтра-післязавтра, а це не найкращим чином вплине на вас і дитину. Правильно оберіть пору року. Буде дуже добре, якщо уже закінчиться зима, з величезною кількістю вірусних інфекцій, або літо з його частими кишковими інфекціями, тобто пізня весна, або середина осені – найкращі варіанти.


Обов´язково, щоб від моменту останньої хвороби, щеплення чи будь-якої іншої стресової ситуації для дитини пройшло хоча б 7 днів, а краще 2 тижні. Моє завершення годування припало на середину липня і якраз у цей момент у донечки лізли зубки. Я знала, що це не найкращий час, але виявилося, що я чекаю другу дитинку, тому затягувати з цим аж до жовтня чи до моменту прорізання зубів не було. Отож я почала активно вивчати це питання. Мама порадила поїхати кудись днів на 2, а вона тим часом будучи у відпустці, посидить з дитиною.

Ну і що, що дитина кричатиме без груді, ну і що, що мами немає, ти ж повернешся через 2 дні і вона про все забуде! Усі через це пройшли! Якщо чесно, я уявляла собі подібне наче епізод із фільму жахів… Ні, такий варіант точно не для мене. Я вирішила закінчувати годування поступово. Спочатку ми повністю відмовилися від денних годувань, а їли грудь тільки пізно ввечері перед сном і 1-2 рази за ніч.


Ранкове годування уже було «дорослою» їжею. На це у мене пішло десь тиждень. Наступним важливим кроком було відмінити вечірнє годування, адже ми засинали тільки біля груді, без будь-яких укачувань. Що робити, я не знала. Хтось порадив намазати груді зеленкою і сказати дитині, що то «вава». Зазвичай малюки бачачи подібне гидують брати грудь. Щож, можна спробувати.


Донька вмостилася уліжечку і почала чекати, поки я достану грудь. Коли ж вона побачила зеленку, то потрогала пальчиком одну, потім другу, але їсти відмовилася. Ми разом почитали книжечку, потім ще одну і вже куняючи маленька знову потягнулася до груді. Я і цього разу їй показала, що там «вава» і ми продовжили читати. Врешті-решт, після третьої невдалої спроби підвечеряти маминим молочком донька здалася і заснула. Я ж, не знаючи чого чекати вночі почала метушитися на кухні.


Мама пропонувала наварити манної каші і налити в пляшечку. Що ж, непогано, але моя дитина від народження не мала ні соски, ні пляшки… До того ж багато хто розповідав, що потім все-одно доведеться відучати дитину від нічних годувань із пляшок, тому краще і не привчати до них. Цей варіант відпав сам собою. Я поставила на столику чашку із водою, із компотом, із молоком і запаслася терпінням. Вирішила, щоб не сталося, не буду спати всю ніч, але груді не дам, хіба що пиття на вибір. Перенервувавши і добряче стомившись я заснула, а прокинулася аж під ранок, десь о 5 годині. Я не могла повірити, моя дитина все ще спала.


Прокинувшись вона полізла до груді, але побачивши, що «вава» нікуди не ділася, погодилася попити із чашки. Цілий день вона перевіряла, як там мама і її груди, але прикластися до сосків, намазаних чимось зеленим гидувала. Ввечері ми заснули аналогічно. Цієї ночі я навіть не переживала і спокійно заснула. Правда донька проснулася і почала хникати. На жаль чогось попити під рукою не було. Я відправила чоловіка на кухню, а сама взяла маленьку на руки і заспівала їй колискову. Поки чоловік знайшов поїльник, поки придумав, що туди налити і повернувся до нас, то дитина вже спала. Так пройшло ще кілька ночей. Ми брали з собою тільки чашку із водою і при потребі давали донечці. А вже зовсім скоро це виявилося непотрібним. Навіть прокинувшись вночі і заплакавши, я погладжувала доньку по спинці і голівці, обнімала її, щось тихенько шептала на вушко і вона знову засинала. Ось так, за 2 тижні ми поступово завершили грудне вигодовування і стали спокійніше спати вночі.


Щоправда у мене набралися повні груди молока, тому щоб не допустити застою і наступного маститу, я трошки зціджувалася, буквально по кілька крапель, щоб груди не розпирало від болю. Тепер я можу впевнено сказати, що у грудному вигодовуванні, а тим паче у його завершенні немає нічого страшного. Головне добре підготуватися, діяти поступово, цілеспрямовано і обдумано. Впевнена, що тоді все вдасться, чого усім і бажаю!  

Возврат к списку


Только зарегистрированный пользователь может оставлять комментарии. Войти или зарегистрироваться